Пам'ять від жаху кричить

серце від болю щемить

за убієнних безвинно

синів і дочок України...

До Дня пам'яті жертв Голодомору учні 11 класу спільно з класним керівником Плиска М.М. провели лінійку-реквієм "Вогонь скорботи в серці на віки".

Неможливо зараз оцінити увесь масштаб тогочасної катастрофи.  Складно нам ситим зрозуміти, як-то немає ні крихти хліба, ні картоплини, анічогісінько. Що робити бідній матері, коли на неї тижнями, місяцями дивлиться запалі очі голодних діточок.

Так! Нам ситим, важко повірити і таки багато хто і не вірить, що за велике щастя була перепічка з лободи. Ми сьогодні вимірюємо своє життя непомірними забаганками, їздимо на курорти, купуємо автомобілі, гуляємо в ресторанах, їмо вдосталь, але не перестаємо зводити хулу на всіх і все, бо так звикли, все нам складно. 

Але ж це як і що порівнювати  - комусь для щастя не вистачає чорної ікри, а комусь, як у ті далекі голодні часи - мерзлої картоплі.

А наше головне завдання - ніколи не забути і нізащо не допустити повтору катастрофи, повтору знущання над українським народом.