Дорогі мої колеги, загальновідомий факт, що тривога з’являється там, де недостатньо поінформованості, компетентності. Тому важливо користуватися обмеженою кількістю джерел, у яких ви впевнені, а не читати все підряд, особливо в умовах інформаційної війни.. Обов’язково варто нагадувати собі й розуміти, на що ви можете вплинути, аби так чи інакше змінити ситуацію, почуватися краще. Тривога та паніка, виникають саме тоді, коли людина втрачає відчуття, що може хоча б щось змінити.
Також важливо підтримувати те, що ми називаємо буденними речами, вони надають потрібне у важкі часи відчуття звичного життя. Це банальний прийом їжі три рази на добу, душ ввечері або прогулянка з дитиною. Це , так звані, рейки, на яких можуть спиратися зміни.
Потрібно розуміти, якщо ви хочете допомогти своїм близьким, спочатку варто подбати про самого себе. Перша допомога для родича – ваш приклад, людини, яка не втрачає свій дух. Найкращою та найпершою підтримкою для близьких буде опора, людина, яка знатиме, що робити, та візьме на себе відповідальність. Людям у тривожному стані потрібно значно більше підтримки, їм важко приймати дорослі рішення. Іноді люди, що керували сім’єю, коли все було добре, можуть більше розгубитися, тоді на зміну приходить той, хто до цього був на других ролях, але тепер виявився більш стресостійким. Тому , дівчата-педагоги , дозвольте вашим членам сім’ї взяти головну роль в даній ситуації, якщо є така потреба.
А Вам , колежанки, дозвольте дати кілька психологічних порад , щоб уникнути тривоги та паніки , отже необхідно по перше: структурувати життя, привести його до певного розпорядку, розробити послідовність дій. Друге: підтримка нормального фізичного стану: наявність їжі, води, базових зручностей. Третє: доступ до достовірної інформації, зв’язок із зовнішнім світом, щоб не відчувати себе покинутими. Четверте: не забувати про повсякденні речі, наприклад, за можливості робити прогулянки, спілкуватися. Гармонії та душевного Вам спокою, миру та приємних звісток Вам! З Україною в серці! З Божою опікою до перемоги! |