Герб с. Розтоки: поділений на дві частини ламаною лінією у вигляді гір: синю і зелену. У синьому полі розміщено золоте тисове дерево. На зеленому полі розміщено золоту річку, яка розгалужується на окремі русла. Герб увінчаний декоративним картушем та золотою сільською короною (з п'яти колосків).
Нижче щита розміщена стрічка зеленого кольору з надписом населеного пункту «Розтоки».
Прапор с.Розтоки: квадратне полотнище ( співвідношення сторін 1:1),яке поділено на дві частини ламаною лінією.
У верхній синій частині розміщений золотий ( жовтий) тис. У верхній лівій стороні (вільна від древка) розміщений золотий буковий горішок, що свідчить про приналежність с .Розтоки до Буковини та Чернівецької області.
У нижній ( зеленій) частині розміщено золоту (жовту) річку Черемош, яка розгалужується на декілька русел.
            
            Розтоки (Ростоки, Тисова Рівня, Тисоваровна) – село на даний час  належить до Вижницького району, до 2021 року належало до Путильського району а в кінці ХІХ століття належало до Вижницького повіту. Найдавніші письмові згадки про село Розтоки подибуємо в 1501-му році (Історія міст і сіл УРСР). Село розташоване на правому боці р.Черемошу, за Карпатським перевалом Німчичем. Воно відділене на 30 км від Путили та на 15 км від залізничної станції Вижниця. Положене село на 400 м над рівнем моря. Від заходу село Розтоки межує з селом Розтоки Косівського району, з півночі – з Підзахаричем, а від сходу – з територією міста Вижниці і Берегомету/Серетом, а від полудня – з Петришинами.
          Північно-східню межу села творить річка Черемош довжиною 7.500 метрів. Упродовж північно-східного кордону, рівнобіжно до р.Черемошу, пливе потік Смугар. Через південно-західний обшир перепливає потік Товарниця. На південний схід від села Розтоки підноситься гора Черешня (787м), яка знаходиться між потоками Смугарем та Товарницею. Потік Товарниця випливає з-під Ростки (1084 м) та Смодоватої  (1143 м). На полудневий захід височіє гора Почки (1240 м).
         Назва села Розтоки походить від «РОЗТОК», що значить розгалуження річки на окремі русла. Якраз тут річка Черемош розгалужується на кілька відніг. Не виключене, що ця назва занесена сюди з населеного пункту, що розташований на
лівому березі р.Черемошу і теж раніше називався Розтоками (тепер це село належить до Івано-Франківської области). Таке припущення підтверджується тим, що в ряді письмових джерел нинішні Розтоки мають назви – Тисова Рівня, Тисоваровна, тобто рівнина, на якій росли тисові дерева. А вже у ХУІІІ столітті почали вживати назви Розтоки (на основі запитальника Гуцульського Дослідного Інституту).
         В кінці ХУІІІ і на початку ХІХ століття земельні і лісові посілості с.Розтоки належали до таких трьох дідичів: Г.Джурджувана, м.Ромашкана і А.Логофетті. Мешканці села в той час ділилися на такі групи: багаті, що управляли землю, вони мали худобу та тримали слуг; середняки – мали кілька штук худоби; бідняки – крім однієї корови не мали ніякого іншого маєтку. В тому часі в селі Розтоки було 309 господарств, які посідали землі від 2 до 30 йохів кожний (історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область, Київ, 1969р., стор.481).
        При кінці ХІХ ст. в с.Розтоки начислювало 5163 га, 9 акрів та 16 метрів квадратових грунту. В 1869-му тут було 358 хат, в яких замешкувало 1367 осіб; у 1880-му році тут було 402 хат -1575 мешканців. Згідно з статистикою того часу, мешканці села за національним складом становили: українців (русинів) -1437, німців – 136 осіб.
        За переписом 1910-го року, в с.Розтоки було населення 2200 осіб, з них – 1985 українців. На той час проживало в селі 16 ремісників та 41 торгівців. З ремесл найбільш поширеним було шевство, виробництво дерев'яних виробів домашнього вжитку та чабанство.
        При кінці ХІХ ст. Розтоки мали такі присілки: Смугар, Босна, Околена, Кінашка, Бурцель, Ленцюлені, Черешня і Товарниця.
        В 1872-75 роках мешканці села розтоки побудували дерев»яну церкву Успення Пречистої Діви Марії. Вона була парафіяльною церквою. У 1885-му році тут було 495 родин, а 1564 парафіян.
        В с.Розтоки, у 1863-му році було відкрито одноклясову школу. Як показують пізніші джерела, школа ця ще існувала й 1885 р. В тому році в селі було 182 дітей шкільного віку, а лише 44 дітей ходило до школи.
       Багато причинився своєю працею для піднесення культурного рівня цього села Юрій Федькович, а також письменник Данило Хоров»юк, (1883-1916), який певний час учителював у Розтоках.
       На початку ХХ ст., за румунської окупації, в с.Розтоках була лишень одна початкова школа з трирічним навчанням. Навчання відбувалося румунською мовою. Після упадку румунської влади в 1940-му році дотеперішню початкову школу перетворено на семирічку. Навчання в ній відбулося на українській мові. За статистикою з 1969-го року, у с.Розтоки є народна й середня школи, в якій навчається 536 дітей. В цих школах працює 55 учителів та інших працівників.         

       Щодо нинішнього стану села Розтоки, то варто зазначити, що Розтоківські  сільській раді підпорядковані населені пункти Околена, Товарниця та Ями. А самі Розтоки відносяться до Усть-Путильської ТГ.